Завідувач кафедри економіки України імені М. Туган-Барановського (1993–2006 рр.), доктор економічних наук, професор.

У 1951 рр. закінчив історичний факультет Дрогобицького учительського інституту, у 1956 р. – історичний факультет Львівського державного університету ім. І.Франка. У 1956–1958 рр. – старший лаборант кафедри політичної економії ЛДУ ім. І.Франка. У 1958–1960 рр. – аспірант кафедри політичної економії. У 1960 р. достроково захистив кандидатську дисертацію на тему «Аграрні програми політичних партій Галичини (кінець ХІХ – початок ХХ століття)». У цьому ж році вийшла з друку перша монографія молодого вченого «Ідейна боротьба навколо аграрно-селянського питання в Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ століття)». У 1962–1964 рр. Злупко С.М. доцент кафедри політичної економії ЛДУ ім. І.Франка. У 1964 р. зарахований до докторантури, у 1965 р. – відкликаний з докторантури через патріотичні погляди. У 1966 р. – подав до захисту докторську дисертацію на тему «Економічна думка Галичини в другій половині ХІХ ст.», яку за існуючого тоді політичного режиму захистити не вдалося.

У жовтні 1971 р. – усунений від викладацької роботи, а в січні 1972 р. – звільнений з Університету. У квітні 1972 р. влаштований до Львівського відділення Ради з вивчення продуктивних сил УРСР АН УРСР. У 1989 р. – захистив докторську дисертацію на тему «Зайнятість населення та її регіональні особливості (методологія, методи, організація)», став членом Наукової ради з проблем демографії і трудових ресурсів Академії Наук СРСР.

У 1990 р. Злупко С.М. повернувся до ЛДУ ім. І.Франка. У 1991 р. – одержав звання професора. У вересні 1992 р. – ініціював створення на економічному факультеті Університету першої в Україні кафедри економіки України імені М.І. Туган-Барановського, яку очолював з квітня 1993 р. до кінця життя. Був обраний професором Українського Вільного університету (Мюнхен, Німеччина), читав лекції у Дрогобицькому педагогічному інституті імені Івана Франка, Луцькому педагогічному інституті імені Лесі Українки, Рівненському педагогічному інституті, кілька років поспіль працював професором Національного університету «Києво-Могилянська академія».

У 1993 р. – відзначений Американським Бібліографічним інститутом «За відданість науці і людським ідеалам» у царині «Видатного лідерства» та занесений до світового лідерства «П’ятсот перших» Міжнародним біографічним центром (Великобританія, Кембридж). У 1994 р. – балотувався в депутати Верховної Ради України; очолював Національну спілку наукових і педагогічних працівників Львівщини; брав участь у конкурсі «Програма реконструкції гуманітарної освіти в Україні», на якому його п’ять підручників одержали гранти фонду «Відродження». У 1995 р. – Лауреат премії ім. Михайла Туган-Барановського НАН України, у 1996 р. заслужений діяч науки і техніки України. У 1997 р. нагороджений почесною грамотою Львівської обласної державної адміністрації за особистий внесок у розробку економічної програми розвитку області. У 1998 р. нагороджений «Почесною грамотою» Кабінету Міністрів України. У 2003 р. Злупку С.М. присвоєно почесне звання «Науковець університету» ЛНУ ім. І.Франка. У 2005 р. відзначений грамотою Всеукраїнської благодійної організації «Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів» за підручник «Історія економічної теорії». За визначні наукові здобутки нагороджений Академією економічних наук України Золотою медаллю «М. Туган-Барановський».

Дослідницьку працю Злупко С.М. плідно поєднував з підготовкою наукових кадрів, науково-організаційною та науково-громадською діяльністю. Під його науковим керівництвом підготовлено 5 докторів і понад 20 кандидатів економічних наук. Був заступником голови Ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій на економічному факультету ЛНУ імені І.Франка, членом спеціалізованої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій Інституту регіональних досліджень НАН України, керівником наукового семінару при кафедрі економіки України з проблем національної економіки, членом управи Міжнародної асоціації українських економістів, головою економічної комісії Наукового товариства ім. Т.Шевченка, членом редакційної колегії журналу «Регіональна економіка», лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.

Праці професора Злупка С.М. широко відомі як в Україні, так і далеко за її межами. З-під його пера вийшло понад 1600 наукових, науково-популярних праць, навчальних посібників і підручників, опублікованих у Німеччині, Великобританії, Канаді, США та багатьох інших країнах світу. Серед монографій і навчальних посібників потрібно відзначити: «Іван Франко – економіст» (Львів, 1992), «Михайло Туган-Барановський: український економіст світової слави» (Львів, 1993), «Економічна думка України: від давнини до сучасності» (Львів, 2000), «Основи історії економічної теорії» (Львів, 2001), «Основи екогомології» (Львів, 2003), «Проф. М.І. Туган-Барановський. «Основи політичної економії» (Львів, 2003), «Історія економічної теорії» (Київ, 2005), «Іван Франко та економічна думка світу» (Київ, 2006), «Перехідна економіка: сучасна Україна» (Київ, 2006), «Економічна історія України» (Київ, 2006), «Українська економічна думка: Хрестоматія» (Київ, 2006), тощо.

У своїх багаторічних наукових дослідженнях відомий науковець постійно акцентував увагу на необхідності пізнання, освоєння і використання економічних культурних цінностей свого народу для підготовки економістів-державотворців, вивченні економічних і соціальних процесів в нашій країні у сув’язі минулого, теперішнього і майбутнього. Потужним внеском Злупка С.М. в науку стало створення системної історії української економічної думки від найдавніших часів до сучасності з належною характеристикою головних етапів, напрямів і наукових шкіл, найвидатніших її представників; висвітлення нового етапу у формуванні та розвитку національної економіки, починаючи від проголошення державної незалежності України.

Наукові інтереси: теоретичні основи економіки, економічна історія та історія економічної думки, економіка України, застосування системно-кібернетичних методів у вивченні людського потенціалу, зайнятості та ринку праці, економічна освіта й культура, регіоніка. Фундатор екогомології – наукового напряму, що досліджує проблему органічного розвитку людини та довкілля.